В ашрамах сувора дисципліна та жорсткі правила – тут завжди вегетаріанський та саттвічний стіл та категорична заборона тютюну, алкоголю та наркотиків.

 

Ашрам – це місце, де можна знайти відповідь на багато питань, що мучать нас з дитинства. Пам’ятайте віршик: «Крихітка син прийшов до батька і спитала малюка: Що таке добре і що таке погано?» На жаль, сучасний російський тато (чи вчитель у школі, доцент в університеті і навіть член-кореспондент АН РФ) не може дати правильної відповіді синові на прості питання, а ось індійський Гуру – може. Саме тому так багато шукачів щороку їде з Росії до Індії – країни, де завжди шукали «Світло Істини, а не блиск золота».

 

Є така притча: «Двоє учнів – садхаків заперечили біля входу до ашраму.

– Якщо зараз із воріт вийде наш Гуру і сам Господь Шива – кому ти вклонишся першому»?

– Звичайно, Гуру – адже тільки Вчитель може допомогти нам знайти дорогу до Бога! А Господеві Шиві ми поклонимося, коли його досягнемо»

Духовний Вчитель – для учня навіть важливіший за самого Бога! І це абсолютно обґрунтовано – адже саме він закладає в учня принципи самозречення, безкорисливості та любові та допомагає усвідомити божественні Істини. Справжній Гуру сам подібний до Бога – Брахме (Творця), що формує в учні благочестиві якості і відкриває йому можливості для пошуку; подібний до Вішну (Хранителя), який підтримує і захищає чесноти учня та його дхарму; подібний до Шиве (Руйнівника), оскільки допомагає розсіяти невігластво і усунути прив’язки та порочні схильності учня. Тому, справді, Гуру – це сам Бог втілить!